Посібник з верифікації: Головна
Logo Обкладинка

1: Коли повідомлення про небезпеки розвалюються

Крейг Сілверман - журналіст-підприємець, засновник та редактор Regret the Error, блогу Інституту Пойнтера про помилки, точність та достовірність медіа. Він також розробив курс про перевірку інформації в цифрову епоху для пойнтерівського Інституту новин. Крейг Сілверман працює директором з контенту для Spundge, - платформи, яка дозволяє професіоналам вдосконалюватись та монетизувати власний досвід за допомогою контенту. Раніше Крейг Сілверман допомагав у запуску стартапу онлайн-новин OpenFile, який забезпечував місцеві репортажі для шести канадських міст. Він також є автором книги “Визнай помилку: Як помилки медіа забруднюють пресу та наражають свободу слова на небезпеку”. Його робота була оцінена американською Національною організацією преси, а також отримала нагороду Mirror Award і канадські нагороди від National Magazine та Crime Writers of Canada. Його твітер: @craigsilverman.

Ріна Цубакі є лідером та автором ідеї "Посібника з верифікації" та "Термінової журналістики" і працює в Європейському центрі журналістики в Нідерландах. “Термінова журналістика” надає ресурси для професіоналів медіа, що присутні та ведуть репортажі у мінливих ситуаціях нашої цифрової епохи. Цубакі часто говорила на ці теми на таких подіях, як зустріч ООН та Фестиваль міжнародної журналістики. Раніше вона керувала декількома проектами, сфокусованими на ролі громадян в мінливій панорамі медіа, а в 2011 році вона була ключовим автором Звіту Internews Europe щодо ролі комунікацій під час японського землетрусу в березні 2011 року. Вона також дописувала в Hokkaido Shimbun, регіональну щоденну газету в Японії. Її твітер: @wildflyingpanda.

… Всім журналістам потрібно уникати зайвих припущень і завжди перевіряти та підтверджувати інформацію, щоб залишатися джерелами новин, яким довіряють," - Сантьяго Лайон, віце-президент та фото-директор Associated Press

Невдовзі після землетрусу силою 8,1 балів, що накрив північну Індію, поширилася інформація про 4000 зруйнованих будівель в одному місті та, як наслідок, “незліченні жертви” катастрофи. В інших репортажах повідомлялося, що будівля головної місцевої інституції, якою був Високий суд, також була зруйнована.

Схожа ситуація була за дев’ятибального землетрусу в північно-східній Японії. Люди дізналися про ймовірність токсичного дощу через вибух в будівлях нафтової компанії і про неможливість постачання необхідних запасів рятувальними організаціями.

Всі ці новини виявилися неправдивими чутками.

Існує фундаментальна істина, що чутки та дезінформація супроводжують надзвичайні ситуації. Землетрус в Індії? Він трапився в 1934 році, задовго до появи інтернету та соціальних медіа. Землетрус в Японії мав місце у 2011 році.

Обидва землетруси викликали чутки через непевність та тривогу - два головних елементи криз та надзвичайних ситуацій, які змушують людей вигадувати та повторювати непідтверджену інформацію.

“Якщо коротко, чутки виникають та поширюються, коли люди непевні та стурбовані щодо теми, до якої мають особисте відношення. І коли інформація здається надійною внаслідок сприйнятливості людей, що залучені у її поширення”, пишуть автори книги “Вітри чуток: соціальний вплив чуток та легенд.”

Стаття в журналі “Psychology Today“ пояснює це інакше: “Страх породжує думки. Чим більше тривоги посіяно у групі, тим більше вона буде схилятися до поширення чуток.”

В сьогоднішньому мережевому світі люди також навмисно розповсюджують неправдиву інформацію та чутки як жарти з метою зібрати “лайки”, привабити послідовників (“фоловерів”) чи спровокувати паніку.

В результаті робота з підтвердження правди, ймовірно, є найскладнішою в тих ситуаціях, коли надання точної інформації є найбільш нагальною потребою. Під час катастроф, незалежно від того чи вони мають природне чи людське походження, ризики неточності даних збільшені. Це може бути в прямому сенсі питанням життя та смерті.

Тим не менш, серед шуму та фальші завжди є сильний сигнал, що висвітлює цінну та важливу інформацію. Коли літак US Airways був змушений сісти посеред річки Гудзон, чоловік на переправі став автором миттєвої, приголомшливої світлини, яку міг зробити тільки свідок подій:

Люди на місцях ще цінніші, коли журналісти мають обмежений доступ до місця подій, а рятувальні служби не можуть працювати. Сьогодні ці свідки і учасники подій часто перш за все дістають телефон, щоб задокументувати та поділитися тим, що вони бачать. Це може бути свідок у човні на річці, або людина, якій вдалося вижити після падіння літака, як у наведеному вище прикладі від 2013 року.

Громадськість покладається на офіційні джерела, такі як: агентства новин, рятувальні служби та урядові організації, щоб отримувати надійну та своєчасну інформацію.

Але в той же час ці організації та інститути все більше співпрацюють із громадськістю, суспільством, щоб знайти нову інформацію і надати важливу перспективу та контекст. Коли це працює, створюється ефективний цикл: офіційні та усталені джерела інформації, такі як урядові та неурядові організації і ЗМІ, надають критичну інформацію, коли це потрібно, і тісно взаємодіють з людьми на місцях, які першими бачать та документують надзвичайні події.

Щоб цього досягти, журналісти та співробітники рятувальних та гуманітарних служб мають стати експертами у використанні соціальних медіа та інших ресурсів для збору, вивчення та підтвердження часто суперечливої інформації, яка виникає під час катастроф. Це вимагає випробуваних підходів, надійних інструментів, а також перевірених та правильних методик. Але найважливіше - що все це має бути зібрано ще до того, як катастрофа трапилась.

Катастрофа дає обмаль часу на підтвердження інформації. Це невдалий момент для з’ясування власних стандартів та практик обробки інформації, отриманої від громадян. Тим не менш, саме цим і займаються багато - навіть занадто багато - організацій та засобів масової інформації.

На щастя, останніми роками з’явилась безліч інструментів, технологій та перевірених практик, які дозволяють будь-кому опанувати мистецтво підтвердження інформації, та їх кількість продовжує зростати.

Мова йде, врешті-решт, про пошук гармонії між двома елементами: (1) підготовкою, тренуванням та координацією людей перед та під час надзвичайної ситуації; і (2) забезпеченням їх доступом та ресурсами задля отримання усіх можливостей від все більш досконалих інструментів перевірки інформації.

Синергія технології та людини з її відчуттям цілеспрямованості та старанності в остаточному рахунку допоможе прискорити та покращити перевірку інформації. Хоча очевидно, що це є новим поєднанням, тому інструменти та техніки, які використовуються, можуть швидко змінюватися.

Ця книга синтезує найцінніші поради і досвід, покладаючись на експертизу практикуючих лідерів з кращих у світі засобів масової інформації, неурядових організацій, волонтерських та технічних громад, і навіть ООН. Довідник пропонує необхідні вказівки, інструменти та процеси, які допомагають організаціям та професіоналам служити суспільству, надаючи людям надійну та своєчасну інформацію тоді, коли потреба в ній є найбільшою.

**

Правда в тому, що високоякісні професіонали часто женуться за низькоякісною інформацією, і що технологія може точно так само збивати нас з пантелику, як і допомагати. Особливо коли з шаленою швидкістю поступає надто багато даних, і коли безліч ЗМІ та організацій не мають достатньо програм та процесів для офіційного підтвердження інформації.

“Бізнес з підтвердження чи розвінчання публічного контенту набагато сильніше покладається на журналістську інтуїцію, аніж на зручність технологій,” - пише Девід Тьорнер в статті Nieman Reports про Центр користувацького контенту BBC. “Поки деякі називають цю нову галузь в журналістиці “інформаційною експертизою”, не потрібно бути IT-експертом чи мати спеціальне обладнання, щоб ставити та знаходити відповіді на фундаментальні питання щодо того, чи є події інсценованими.”

Усвідомлення того, що немає палички-рятівниці, тобто ідеального методу перевірки, є точкою відліку для будь-якого методу перевірки інформації і для будь-якої роботи з надання надійної інформації під час надзвичайної ситуації. Це вимагає від журналістів та інших задіяних людей спершу дивитися на фундаментальні основи з підтвердження інформації, які існували десятиліттями і ніколи не застаріють.

Стів Батрі фокусується на головному питанні перевірки інформації в цьому розділі. Нижче наведено список фундаментальних аксіом:

  • Створіть план та процедури на місці, перш ніж станеться катастрофа та привід для термінових новин.
  • Налагоджуйте зв’язки з людьми.
  • Зв’язуйтеся з людьми, говоріть із ними.
  • Будьте скептичними, коли щось виглядає, звучить чи здається надто гарним, щоби бути правдою.
  • Консультуйтеся з перевіреними джерелами.
  • Ознайомтеся із новими методами пошуку та вивчення інформації, а також із новими інструментами.
  • Контактуйте і співпрацюйте з іншими професіоналами; підтвердження інформації - це командна гра.

Інша максима, яка була додана до цього списку останніми роками, полягає в тому, що під час спроби оцінити інформацію - безвідносно того, чи то є зображення, твіт, відео чи інший тип контенту - необхідно підтвердити джерело та сам контент.

Коли Associated Press призначила Фергуса Белла на посаду вищого рівня - відповідального за створення та втілення процесу підтвердження відео від інтернет-користувачів - він спершу звернувся до давнішніх вказівок організації щодо підтвердження інформації, а не до нових інструментів чи технологій.

“Associated Press завжди мала власні стандарти, і вони не змінилися. Саме завдяки їх використанню ми змогли налаштувати робочі процеси та задіяти найкращі практики для роботи з соціальними медіа, - каже Белл. - Тому Associated Press завжди боролася за пошук першоджерела, завдяки якому ми могли б зробити репортаж. І це завжди було способом перевірки контенту, отриманого від користувачів. В більшості випадків ми не можемо підтвердити інформацію, допоки не поговоримо з людиною, яка її першою поширила.”

Починаючи з цих фундаментальних основ, організації можуть будувати надійний і повторюваний процес для підтвердження інформації під час надзвичайних ситуацій. Перевірка даних в соціальних мережах, будь то заява про певний факт, фотографії чи відео, спрощується, як тільки ви визнаєте власні стандарти та методи їх застосовування.

Саме тоді стає можливим ефективне використання таких інструментів, як EXIF-рідери, плагіни для фотоаналізу, просунутий пошук по Твітеру, whois-перевірка доменів та інші інструменти, описані в цій книзі.

Разом із цим набором інструментів, а також стандартами та процесами, які пояснюють, як користуватися цими інструментами, критичним є використання краудсорсингу тобто залучення громади до перевірки інформації і робота з нею, щоб переконатись, що всі мають найкращу інформацію тоді, коли це максимально важливо.

Енді Карвін, який нещодавно пішов з посади старшого соціального стратега в NPR, є, мабуть, найбільш визнаним та досвідченим практиком краудсорсингової перевірки даних. Він казав, що ключем до роботи з громадою є, як сказано в слогані NPR, “створення більш поінформованого суспільства”.

- Коли трапляється серйозний сюжет, ми повинні не обмежуватися соціальними медіа для публікації останніх подій чи опитування людей щодо їхньої думки, - сказав він в своїй основній доповіді на Міжнародному фестивалі журналістики. - Ми повинні не зупинятися в своїх проханнях про допомогу, коли намагаємося висвітлити великий сюжет. Ми маємо бути більш прозорими щодо того, що ми знаємо і що не знаємо. Ми маємо активно працювати з чутками, які циркулюють в інтернет-мережі. Замість того, щоб удавати, що вони не циркулюють, чи що вони нас не стосуються, ми маємо зупинити їх у своєму зародку, змусити публіку засумніватися в них, ретельно їх вивчити і зрозуміти, звідки вони взялися і чому.

Ця книга є довідником, що допоможе всім нам - журналістам, міським репортерам та усім іншим - отримати навички та знання, необхідні для спільної роботи в критичні часи для відокремлення новин від шуму, і, врешті-решт, для покращення якості інформації, доступної в нашому суспільстві, коли вона потрібна понад усе.



Creative Commons License
Цю роботу ліцензовано у відповідності до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.