Кейс 3.1: Моніторинг та Верифікація під час Парламентських виборів в Україні
Анехі Айала Якуччи - старший радник з інновацій Центру Інновацій та Навчання Інтерньюз і Гуманітарного медіа проекту Інтерньюз. Протягом останніх чотирьох років вона працювала над використанням технології та інновацій під час гуманітарних криз, задля розвитку медіа, запобігання конфліктам та для захисту прав людини у всьому світі для таких організацій, серед інших, як Всесвітній банк, ООН, NDI і Freedom House. Вона веде блоги в anahiayala.com і твітує як @anahi_ayala.
Під час осінніх українських парламентських виборів 2012 року Інтерньюз Україна, місцева неурядова організація, яку підтримує глобальна некомерційна медіа організація Internews, здійснювала проект спостереження за виборами, який називався Elect.UA. Вона використовувала поєднання краудсорсінгу, мобільних телефонів, соціальних медіа, професійного моніторингу виборчого процесу і моніторингу медіа для того, щоб спостерігати за передвиборчою кампанією і можливими порушеннями або втручанням в результати.
Структура побудови проекту була достатньо складною: 36 журналістів по всій країні готували та поширювали матеріали протягом передвиборчої кампанії і в день виборів. У той самий час три різні організації з моніторингу виборів надсилали свої звіти на ту ж саму платформу, використовуючи SMS, онлайн форми і електронні листи. Elect.UA також запросила українців повідомляти про свої спостереження під час виборів, використовуючи соціальні медіа (Twitter і Facebook), мобільні технології (SMS і номер гарячої лінії), спеціальні програмні додатки до смартфонів, онлайн форми чи електронну пошту.
Уся інформація, що надходила від навчених Інтерньюз журналістів і виборчих спостерігачів, автоматично отримувала маркування (тег) як верифікована, тоді як повідомлення від громадян досліджувались командою з 16 адміністраторів в Києві.
Для повідомлень, які надходили від громадян, команда адміністраторів налаштувала протокол верифікації, залежний від джерела, з якого надійшла інформація: мобільні технології, соціальні медіа, онлайн форма або електронна пошта.
Для кожного джерела команда намагалась перевірити: хто є відправником інформації (коли це було можливо), зміст інформації і контекст. Для кожного з цих компонентів команда також намагалась встановити, чи могло щось бути верифікованим на 100%, чи верифікація могла бути тільки частковою.
На схемі нижче показана модель дерева прийняття рішення, яку використовували адміністратори у процесі верифікації інформації, отриманої з соціальних медіа.
Клікніть для просмотру великого зображення
Першим кроком був онлайн пошук інформації та її джерела, необхідних для ідентифікації усіх можливих цифрових слідів людини і фрагменту контенту, який вона надіслала. (Наприклад, ми досліджували інші акаунти в соціальних медіа, згадки у матеріалах ЗМІ, інформацію про університет, можливу заангажованість і так далі). Пошук був спрямований на визначення, чи можна вважати людину надійним джерелом, і чи можна надану нею інформацію відслідкувати онлайн де-небудь ще.
Другим кроком була побудова профілю людини на підставі зібраної інформації, а також профілю контенту, наданого нею. Для кожного з 5 питань - хто, що, коли, де і чому - адміністратори повинні були ретельно визначити, що вони могли і що не могли довести.
Для мультимедійного контенту протокол верифікації джерела був таким самим, але шлях відрізнявся. Фотографії і відео перевірялись за допомогою пошуку будь-яких упізнаваних орієнтирів, через аналіз аудіо (аналіз мови, діалектів, сленгових слів, фонового шуму і так далі), одягу і освітлення (штучне або природне), серед інших елементів контенту.
Коли елемент інформації не міг бути перевіреним з достатнім рівнем достовірності, повідомлення відсилали назад спостерігачу на виборах або репортеру, який знаходився на місці подій, для особистої перевірки в режимі реального часу.
Наприклад, 28 вересня 2012 року, Elect.UA отримав анонімне повідомлення через свій веб-сайт, що незнайомець запросив кандидата до парламенту Леоніда Даценко на розмову, а потім намагався його залякати, щоб змусити відмовитись від участі у виборах.
Наступного дня адміністратори платформи знайшли статтю в ЗМІ, якому можна було довіряти, де також містився запис їх розмови. Ми все ще виконували верифікацію інформації, і потім, 1 жовтня, місцеві журналісти повідомили на прес-конференції про інцидент. Місцеві журналісти Elect.UA також поспілкувались з представниками місцевих правоохоронних органів, які визнали, що цей випадок мав місце.
Загалом, команда Elect.UA зуміла перевірити неймовірну кількість інформації, використовуючи свої протоколи, і також помітила, що чим більше адміністраторів знайомляться з процесом верифікації, тим швидше вони можуть працювати. Це доводить, що верифікація контенту, отриманого від користувачів – це навичка, яка може бути систематизованою та вивченою, результатом застосування якої є ефективні і надійні результати.
Цю роботу ліцензовано у відповідності до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.