9: Побудова процесу верифікації та контрольні списки

Крейг Сільверман - журналіст-підприємець, засновник і редактор «Вибачте за помилку» (Regret the Error), блогу Інституту Poynter про помилки медіа, точність і верифікацію. Він також розробив курс з перевірки у цифрову епоху для Університету новин Poynter. Крейг Сільверман працює контент-директором у Spundge, , - платформі, що дозволяє професіоналам підвищувати та монетизувати свою експертизу за допомогою контенту. Раніше Крейг допомагав запустити OpenFile, стартап онлайн новин, який висвітлював те, що відбувається у шести канадських містах. Він є автором “Вибачте за помилку: Як помилки в ЗМІ забруднюють пресу і наражають свободу слова на небезпеку”. Його робота була визнана Національним прес-клубом США, спільнотою Кримінальних письменників Канади, отримала нагороду Mirror Awards, і премію Журналу National (Канада). Його Twitter: @craigsilverman.

Ріна Цубакі очолює і керує ініціативами “Посібник з Верифікації" та "Журналістика небезпек" в Центрі європейської журналістики в Нідерландах. «Журналістика небезпек» об’єднує ресурси для медіа-професіоналів, які ведуть прямі репортажі та пишуть про мінливі ситуації в цифровому столітті, а сама Цубакі часто робить доповіді на ці теми на заходах, включно із нарадою ООН та Міжнародним фестивалем журналістики. Раніше вона управляла декількома проектами, сфокусованими на ролі громадян в медіа-просторі, який переживає трансформацію, а в 2011 році була ключовим експертом дослідження Internews Europe's report, присвяченому ролі комунікацій під час землетрусу в Японії у березні 2011 року. Вона також писала до Hokkaido Shimbun, регіональної щоденної газети в Японії. Її Twitter: @wildflyingpanda.

Основні принципи перевірки

Запровадьте у своїй редакції план та процедури верифікації раніше, ніж станеться стихійне лихо чи будуть поширені екстрені новини.
Перевірка – це процес. Шлях проведення перевірки може бути різним для різних фактів.
Перевіряйте і джерело, і контент, який воно надає.
Ніколи не повторюйте як папуга та не довіряйте джерелам, будь вони свідками, потерпілими або представниками влади. Навіть прямі зв’язки можуть бути неточними або підтасованими, можуть знаходитись під впливом емоцій або формуватися на підставі дефектів пам’яті чи обмеженого бачення перспективи.
Перевірте джерела, запитавши: “Звідки ви про це дізналися”? і “Звідки ще можна дізнатись про це”?
Перевірте якнайменше в трьох різних джерелах - те, що отримали від ваших джерел, із тим, що отримали з інших надійних джерел, включаючи документальні свідчення, такі як фотографії і аудіо/відеозаписи.
Запитайте себе, “Чи достатньо я знаю, щоб перевіряти”? Чи дійсно ви добре обізнані щодо тем, які вимагають розуміння культурних, етнічних і релігійних складнощів?
Співпрацюйте з членами команди і експертами; не дійте наодинці.

Перевірка контенту, отриманого від читачів

Розпочніть з припущення, що зміст є неточним або скопійованим, нарізаним, дубльованим та/чи передрукованим у іншому контексті.
Коли перевіряєте контент, отриманий від читача, робіть наступне:
- Ідентифікуйте і перевіряйте як першоджерело, так і зміст (включаючи місце події, дату і приблизний час).
- Триангулюйте (отримайте не менше трьох підтверджень з різних незалежних джерел) та випробуйте джерело на достовірність.
- Отримайте дозвіл автора/першоджерела на використання контенту (фотографії, відео, аудіо).
Завжди збирайте інформацію про тих, хто завантажує контент, і перевіряйте в максимально можливому ступені перш, ніж зв’язатися з джерелом і запитати його безпосередньо, чи воно дійсно є постраждалим, свідком або автором контенту.

1. Ідентифікація і перевірка першоджерела і змісту (включаючи місце події, дату і приблизний час).

Походження

Першим кроком перевірки контенту, отриманого від користувача, є ідентифікація оригінального змісту – незалежно від того чи це є твіт, зображення, відео, текстове повідомлення чи щось інше. Деякі з питань, з яких потрібно починати, є такими:

Чи ви можете знайти такі ж самі або подібні пости/контент де-небудь онлайн?
Коли перша версія контенту була завантажена/знята/поширена?
Чи ви можете ідентифікувати місце події? Чи має контент, надісланий користувачем, гео-позначки?
Чи має контент які-небудь зв’язки з будь-якими веб-сайтами?
Чи можете ви ідентифікувати людину, яка поширила/завантажила цей контент, і зв’язатися з нею щоб отримати додаткову інформацію? (Дивись розділ “Джерело” нижче.)

Коли працюєте з зображеннями та відео, використайте Google Image Search або TinEye, щоб знайти піктограми усіх раніше поширених зображень/відео. Якщо знайдете декілька посилань на теж ж саме зображення, натисніть на “view other sizes” (переглянути інші розміри), щоб знайти найбільше розділення/розмір, яке зазвичай є початковим зображенням.

Щоб перевірити походження/першоджерело зображень:

Використайте Google Image Search або TinEye, щоб знайти раніше поширені зображення/відео. Якщо знайдете декілька посилань на теж ж саме зображення, натисніть на “view other sizes” (переглянути інші розміри), щоб знайти найбільше розділення/розмір, яке зазвичай є початковим зображенням.
Перевірте, чи має зображення які-небудь дані EXIF (метадані). Використайте програмне забезпечення, таке як Photoshop, або безкоштовні інструменти, такі як Fotoforensics.com або Findexif.com, щоб отримати інформацію про модель камери, час збереження зображення (застереження: в залежності від налаштувань виробника, дані можуть бути недоступними), і розміри оригінального зображення.
Соціальні мережі, такі як Twitter, Facebook і Instagram видаляють більшість метаданих. Flickr є виключенням. Замість них спробуйте Geofeedia і Ban.jo, щоб ідентифікувати GPS дані з мобільного пристрою, з якого зображення було завантажене.

Для того, щоб перевірити походження відео:

Використайте акроніми, назви місць та інші займенники для пошуку за ключовими словами на платформах поширення відео, таких як YouTube, Vimeo і Youku.
Якщо маєте справу із іншомовним контентом, використайте Google Translate.
Використайте фільтрування за датою щоб знайти найбільш ранні відео, які відповідають ключовим словам.
Використайте Google Image Search або TinEye для пошуку піктограм відео, яке було поширене раніше.

Джерело

Коли оригінальний контент ідентифіковано, зберіть інформацію про автора/першоджерело контенту. Мета полягає в тому, щоб підтвердити, чи є людина, якій належить цей акаунт, надійним джерелом. Перевірте цифровий слід завантажувача, поставивши наступні питання:

Чи можете ви підтвердити ідентичність і контакти людини?
Чи ви знайомі з цим акаунтом? Чи був його контент і репортажі надійними у минулому?
Перевірте історію завантажувача у соціальній мережі:
- Наскільки він активний в акаунті?
- Про що він зазвичай говорить чи яку інформацію поширює? Яку біографічну інформацію можна отримати з акаунту? Чи дає вона зв’язки з інформацією десь ще?
- Контент якого типу він завантажував раніше?
- Де базується завантажувач, судячи з історії акаунту?
Перевірте, з ким він пов’язаний у соціальній мережі:
- Хто є його друзями чи послідовниками?
- Кого він відслідковує?
- З ким він взаємодіє?
- Чи є він в чиїх-небудь списках?
Спробуйте знайти інші акаунти, у інших соціальних мережах, пов’язані з тою самою людиною чи ім’ям користувача, щоб знайти більше інформації:
- Якщо ви знайдете справжнє ім’я, використайте інструменти пошуку людей (Spokeo, Білі сторінки (White Pages), Pipl.com, WebMii), щоб знайти адресу людини, її електронну пошту і номер телефону.
- Пошукайте в інших соціальних мережах, таких як LinkedIn, інформацію про професійний досвід людини.
Перевірте, чи його акаунт в Twitter або Facebook насправді перевірений, чи з’являється синя галочка перевірки. Якщо акаунт у Twitter або Facebook був перевіреним, то спливаюче повідомлення скаже вам, що “Акаунт перевірений “ або “Сторінка перевірена”.

Працюючи з зображеннями та відео, намагайтесь подивитись на матеріал очима того, хто його знімав. (Ці питання також добре працюють під час перевірки текстової інформації.) Поставте собі наступні запитання щодо джерела, щоб перевірити його надійність:

Хто це?
Де він знаходиться?
Коли він там опинився?
Що він міг побачити (і що показує його фотографія/відео)?
Де він стоїть?
Чому він там?

З’єднайте діяльність джерела з будь-якими іншими онлайн акаунтами, які це джерело підтримує, за допомогою наступних питань:

Пошукайте в Twitter або Facebook за унікальним кодом відео – чи є там пов’язані акаунти?
Чи існують інші акаунти - Google Plus, блог або веб-сайт - зазначені у допоміжній інформації відео чи будь-яким іншим чином пов’язані з цим завантажувачем?
Яку інформацію можна отримати з пов’язаних акаунтів щодо місця подій, діяльності, достовірності, викривлень або розвитку подій?
Скільки часу ці акаунти були активними? Наскільки вони є активними зараз? (Чим довше і активніше, тим більш надійними вони, ймовірно, є.)
З ким пов’язані акаунти соціальних мереж, і що це говорить нам про завантажувача?
Чи можемо ми знайти детальну інформацію (профайл) пов’язаного веб-сайту?
Чи можна знайти досліджувану людину в місцевих телефонних довідниках, на Spokeo, Pipl.com, WebMii або в LinkedIn?
Чи вказують онлайн соціальні кола цієї людини, що вони розташовані близько до цієї історії/місця подій?

Контент

Дата

Перевірте дату і приблизний час, особливо якщо маєте справу з фотографіями/відео:

Перевірте інформацію про погоду в день і в місці, де стався випадок. Чи дійсно погодні умови ті ж самі, що й в місцевих зведеннях про погоду і в інших сюжетах про той самий випадок? Використайте Wolfram Alpha для пошуку (наприклад, “Яка була погода в Лондоні, Англія, 20 січня 2014 року”?).
Пошукайте у стрічках новин – що повідомляли про події у той день.
Використовуючи пошук відео і зображень (YouTube, Google, TinEye, і так далі), перевірте, чи є які-небудь більш ранні фрагменти контенту з тої саме події, які передують досліджуваному вами випадку. (Пам’ятайте, що YouTube проставляє позначку дати та часу за стандартним Тихоокеанським часом на момент початку завантаження.)
Працюючи з зображеннями та відео, уважно дивіться (та слухайте), щоб не пропустити будь-які ідентифікуючі елементи, які вказують на дату/час, такі як годинник, телевізійний екран, сторінки газет, і так далі.

Місце подій

Інший вирішальний аспект перевірки - ідентифікація місця подій, з якого походить контент:

Чи містить контент автоматизовану гео-локаційну інформацію? (Такі сервіси як Flickr, Picasa і Twitter пропонують можливість включити інформацію про локацію, хоча це і не дає повного підтвердження.)
Знайдіть орієнтири, які можна порівняти зі супутниковими зображеннями і фотографіями з гео-позначками, такими як:
- Знаки/написи на будівлях, вуличні знаки, автомобільні номерні знаки, рекламні щити, і так далі. Використайте Google Translate чи free.orc.com для онлайн перекладу.
- Упізнаваний міський пейзаж чи ландшафт, такий як гірський ланцюг, лінія дерев, пагорби, річки і так далі.
- Орієнтири і будівлі, такі як церкви, мінарети, стадіони, мости, і так далі.
  - Використайте функцію “фотографії” Google Street View чи Google Maps для перевірки, чи є подібними фотографії, знайдені у цих службах через прив’язку до місцевості, та зображення/відео з місця подій.
  - Використайте сервіс Google Earth, щоб вивчити більш старі зображення/відео, адже він надає історію супутникових зображень. Використайте «ландшафтний рівень» у Google Earth.
  - Використайте Wikimapia, краудсорсінгову версію Google Maps, щоб ідентифікувати орієнтири.
- Погодні умови, такі як «світловий день» або «сутінки», допоможуть визначити приблизний час доби. Використайте Wolfram Alpha для пошуку погодних зведень в певний час і в певному місці.
- Ліцензійні/номерні знаки на транспортних засобах
- Одяг

Для відео:

Дослідіть мову(и), якою говорять у відео. Перевірте, чи співпадають акценти і діалекти з географічним положенням. Пам’ятайте, що Google Translate не надає правильний переклад для деяких мов. Запитайте підтримки у тих, хто говорить цією мовою.
Чи відео є неперервним і, переважним чином, зробленим у тій самій локації?
Чи датоване відео?
Якщо відео в акаунті використовує логотип, чи не змінюється цей логотип упродовж відео? Чи відповідає він аватару акаунтів Vimeo або YouTube?
Чи завантажувач «запозичує» відео із служб новин і інших акаунтів YouTube, чи він завантажує виключно власно зроблений контент?
Чи пише завантажувач на сленгу або діалекті, який є пізнаваним у відео?
Чи відео, що знаходяться на цьому акаунті, є неперервної якості? (На YouTube зайдіть в «Параметри налаштування», а потім «Якість», щоб визначити найвищу доступну якість.)
Чи відеофайли мають такі розширення як .AVI або .MP4? Це може вказувати, що відео було завантажене безпосередньо із пристрою.
Чи можна прочитати в описі відео із YouTube: “Завантажений за допомогою YouTube Capture “? Це може вказати, що відео було зняте смартфоном.

2. Триангулюйте джерело і випробуйте його

Як тільки ви пройдете вищезгадані кроки, поставте собі питання:

Чи має зображення/відео/зміст сенс у контексті, в якому він знімався?
Чи виглядає що-небудь недоречним?
Чи не є зайвою будь-яка з деталей, які характеризують джерело, або відповідей на мої питання?
Чи поширювали інформаційні агенції або медіаорганізації подібні зображення/відео?
Чи є що-небудь, пов’язане з цим, на Snopes?
Чи не здається вам, що щось є занадто добрим, щоб бути правдою?

Коли будете працювати безпосередньо із джерелом, ставте прямі питання, і перехресно співставляйте його відповіді із інформацією, яку ви отримали під час власного дослідження. Упевніться, що його відповіді співпадають з тим, що ви знайшли самостійно.

Для зображень:

Ставлячи запитання, спирайтесь на те, що ви знаєте з даних EXIF та/або геолокаційної інформації з таких інструментів як Google Street View та Google Maps.
Попросіть, щоб вам вислали додаткові зображення, зроблені раніше і пізніше того зображення, яке ви обговорюєте.
Якщо зображення надіслані з небезпечного місця, завжди перевіряйте, чи безпечно людині говорити з вами.

Для відео:

Якщо ви маєте сумніви щодо конструкції відео, використовуйте програмне забезпечення для редагування, таке як медіаплеєр VLC (безкоштовний), Avidemux (безкоштовний) або Vegas Pro (ліцензійний) для розділення відео на кадри, з яких воно складене.

3. Отримайте дозвіл автора/першоджерела на використання контенту

Закони про авторське право в різних країнах є різними, а строки та умови відрізняються від послуги до послуги. Тому отримання дозволу на використання зображення, відео та іншого контенту є важливим.

Запитуючи про дозвіл:

Ясно зазначте, яке саме зображення/відео ви хочете використати.
Поясніть, яким чином воно буде використовуватися.
З’ясуйте, як само людина хоче бути зазначена як автор. Чи хоче вона бути зазначеною зі своїм справжнім ім’ям, чи під псевдонімом (або ніком соцмережі), чи хоче залишитися непозначеною?
Проаналізуйте будь-які наслідки використання контенту та/чи імені людини. Чи є необхідним «розмиття» обличчя людини з міркувань її безпеки або збереження приватності? Чи може наразитись на небезпеку автор/завантажувач, якщо ви зазначите його справжнє ім’я?

Підготовка до успішних верифікацій під час стихійних лих та в екстрених ситуаціях

Ось декілька підказок щодо того, як створити якісний процес перевірки:

Побудуйте і підтримуйте мережу джерел, яким можна довіряти
- Складіть перелік надійних джерел, який включатиме як офіційні, так і неофіційні, такі як ті, хто реагуватиме першим, академічні експерти, неурядові організації, урядові установи і так далі. Зберіть не лише акаунти в соціальних мережах, але також і номери телефонів, і електронні листи в загальній базі даних/таблиці, доступ до якої матимуть ваші колеги.
- Створіть Списки Twitter, організовані в логічні групи, відштовхуючись від тематик або географічного положення. Знайдіть надійні джерела за допомогою розширеного пошуку Twitter і відслідковуючи певні хештеги. Ви можете також використати Списки інтересів Facebook і Кола Google Plus, підписатись на канали в YouTube і побудувати плейлісти.
- Ніколи не розглядайте тих, кого бачите у соціальних мережах, тільки як джерела інформації. Розглядайте їх як людей і заохочуйте. Вони - ваші колеги.
- У натовпі є надійні джерела, які розвили професійну або непрофесійну експертизу в певній тематичній області. Так само є джерела у певній фізичній локації.
- Будуйте довіру, залучаючи людей з соціальних мереж і зустрічаючись з ними особисто. Попросіть, щоб вони рекомендували та/чи допомагали вам перевіряти джерела. Взаємодіючи з ними, ви дізнаєтесь про їх сильні сторони, слабкості, прихильності та інші фактори.
Ідентифікуйте роль, яку будете грати ви чи ваша організація в момент стихійного лиха, і за будь-якого можливого сценарію.
- Ідентифікуйте свою роль в комунікації під час стихійного лиха.
- Визначте, якою саме має бути ваша ефективна комунікація, коли станеться надзвичайна ситуація.
- Думайте про тих, з ким ви будете спілкуватися, якою є корисна інформація для цих цільових груп, який тип спілкування ви повинні використати, щоб їм порадити.
- Структуруйте ваші внутрішні комунікації так само, як структуруєте зовнішні.
Тренуйте, інструктуйте та підтримуйте персонал і колег
- Започаткуйте комплекс інструментарію, робочий процес, погодження і комунікаційні процедури, які будуть використані під час стихійного лиха.
- Забезпечте проведення ситуаційних/сценарних тренінгів, і особливо для тих, хто живе в області, де певні типи лих є очікуваними.
- Дайте працівникам можливість брати участь в тренінгових заходах щодо дій під час катастроф, які проводять аварійні служби.
- Підготуйте тези/повідомлення, які будуть використані за певних стихійних ситуацій.
- Заплануйте регулярну перевірку ключових джерел, щоб переконатись, що їх контактна інформація є актуальною.
- Проведіть заняття з працівниками після висвітлення, скоригуйте свої плани дій в надзвичайній ситуації і навчання у відповідності до зроблених висновків.
- Не недооцінюйте “травми” і “стреси”, які виникають після висвітлення криз. Забезпечте підтримку там, де необхідно.

Цю роботу ліцензовано у відповідності до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.